Історія кафедри машин і апаратів харчових та фармацевтичних виробництв

«Інженера та вченого три риси єднають:

життєва потреба творити нове,

вміння час берегти й насичувати,

вміння сповнити творчу роботу

змістом новим – радше буттєвим,

ніж побутовим»

Вадим Аністратенко,

завідувач кафедри в 1974-1998 рр.

Кафедра машин і апаратів харчових та фармацевтичних виробництв здійснює підготовку інженерів-механіків й конструкторів для підприємств хлібопекарської, кондитерської, макаронної, м’ясної, молочної, бродильної галузей харчової та переробної промисловості, біотехнологічної та фармацевтичної промисловості, а також підприємств харчового та фармацевтичного машинобудування.

Досвідчений колектив науковців кафедри зберігає та примножує досвід наукової та навчальної роботи, накопичений десятиліттями в результаті клопіткої та самовідданої праці.

Підготовка інженерів-механіків з обладнання цукрових виробництв почалася в 1884 р. з відкриттям у місті Сміла Технічних класів, які згодом реорганізовано у хіміко-технологічний технікум, а у 1929 р. - у Смілянський цукровий інститут, в якому діяло і механічне відділення.

З перших років у Смілянських технічних класах зароджуються наукові школи з процесів та обладнання цукрових та харчових виробництв, закладаються основи харчової науки та методи викладання інженерних дисциплін. Перший куратор технічних класів – Микола Чериковський, є новатором у галузі очищення цукру.

З 1898 р. інженерів-механіків для цукрових та харчових виробництв почали готувати на землеробному та механічному відділеннях, а з 1929 р. – на цукровому факультеті Київського політехнічного інституту (КПІ). З 1920 р. у КПІ діяв науковий гурток, де студенти досліджували процеси харчових виробництв, удосконалювали та розробляли нові центрифуги, випарні апарати та схеми цукрового виробництва. З метою сприяння розвитку цукрової промисловості випускником Смілянських технічних класів, професором Іваном Кухаренком у 1922 р. на базі КПІ створюється науково-дослідна кафедра сільськогосподарських виробництв, на якій досліджувались процеси кристалізації цукру, дифузії, сатурації.

Іван Кухаренко видав перші підручники для підготовки інженерів-механіків: «Виробництво цукру»; «Новини в науці і техніці цукрового виробництва за кордоном від року 1910 до року 1923»; «Супутник варщика цукру».

Професор Іван Кухаренко

У 1929 р. Смілянський цукровий інститут переведено до Києва і на його базі створено Київський інститут цукрової промисловості. У 1930 р. до інституту вливаються цукрові факультети КПІ та Кам’янець-Подільського хіміко-технологічного інституту. У цьому ж році створюється кафедра механічного устаткування цукрових заводів, нині – кафедра машин і апаратів харчових та фармацевтичних виробництв, де продовжили викладацьку та наукову роботу частина викладачів згаданих навчальних закладів.

Перший рік кафедра працює в приміщенні Київського політехнічного інституту, а з 1931 р. - в новому приміщенні інституту.

Першим завідувачем кафедри був професор Микола Гейштофт. Під його керівництвом колектив кафедр з 4 осіб створює навчальну та наукову базу. Для навчального процесу створюються понад 1000 таблиць та плакатів. Впроваджуються технічні засоби навчання з використанням діапозитивів. Створюється кабінет для дипломного проектування, оснащений кульманами, довідковою та навчальною літературою.

Пріоритетними напрямками досліджень у той час були механічні процеси харчових виробництв, зокрема, центифугування.

Матеріальна, навчальна, лабораторна база, а також кадровий потенціал кафедри зміцнилися в 1933 р. після приєднання до Київського інституту цукрової промисловості механічних факультетів Полтавського інституту технології м’яса, Воронезького хіміко-технологічного інституту харчової промисловості, факультету механізації сільського господарства Білоцерківського сільськогосподарського інституту, Київського спиртово-бродильного інституту.

З 1933 р. кафедрою керував професор Олександр Кіров. У цей період розпочинається підготовка інженерів-механіків для спиртової промисловості та підготовка науковців через аспірантуру.

Професор Олександр Кіров

Розширюються напрямки наукових досліджень. Завдання для наукових досліджень формує безпосередньо харчова промисловість, яка стрімко розвивається. Наукові дослідження спрямовані на удосконалення процесів вакуум-кристалізації, центрифугування, розділення суспензій. Проводяться перші дослідження та конструкторська робота із впровадження систем механізації транспортних та навантажувально-розвантажувальних робіт.

З 1940 р. кафедрою керував професор Гліб Знаменський. Кафедра отримала назву машин і апаратів харчових виробництв. Значно збільшилася кількість студентів. Якщо в 1932 р. кафедра випустила 30 випускників, то з 1937 р. щорічно випускалось понад 100 інженерів-механіків.

У перші дні війни викладачі та студенти беруть участь у зведенні оборонних споруд Києва, у винищувальному батальйоні, а пізніше – призвані до армії (серед них – відомі вчені і майбутні завідувачі кафедри Микола Бузикін, Володимир Попов, Володимир Аністратенко). У 1941 р. дипломи про вищу освіту отримують лише 17 випускників кафедри.

Професор Олександр Кіров відмовляється працювати на окупантів, та гине від виснаження.

Кафедра разом з університетом працює в евакуації .

Професор, майбутній керівник кафедри Гліб Знаменський перериває свою наукову діяльність та в 1941-44 рр. працює головним інженером механічного заводу у Казахстані. Він організовує та збільшує в 2 рази виробництво мін, знизивши при цьому витрати сталі та електроенергії.

У 1943 р. кафедра повертається до Києва. Приміщення інституту та гуртожитки були зруйновані. Кафедра перші повоєнні роки працює в приміщенні науково-дослідного інституту цукру. Студенти кафедри організовують рух за дострокову відбудову інституту, працюючи щодня та під час канікул на будівництві.

З 1944 р.кафедра має назву спеціального обладнання. Кафедрою завідує видатний педагог вищої школи, професор Гліб Знаменський. Видатний вчений виховав декілька поколінь дослідників і педагогів, наукові праці яких покладені в основу підручників з обладнання і ряду розділів підручників із процесів та апаратів харчових виробництв. Ним велись дослідження і були створені теорії центрифугування утфелів, випарювання, фільтрування, кристалізації цукру. Під керівництвом професора Гліба Знаменського досліджено фізичні константи рідких напівфабрикатів цукрового та спиртового виробництв, що дозволило обґрунтовано проводити розрахунки трубопроводів та теплообмінників у харчовій промисловості.

Професор Гліб Знаменський

З 1954 р. кафедра працює під керівництвом професора Всеволода Стабнікова, який є фундатором науки з процесів та апаратів харчових виробництв. Кафедрою активно велись дослідження масообмінних процесів. Всеволод Стабніков – автор теоретичної моделі оновлення поверхні контакту фаз, окремих напрямів теорії моделювання, методів розрахунку масообмінних апаратів. Він – засновник єдиної в Україні школи з масообмінних процесів харчових виробництв, а його наукові дослідження знайшли широке практичне застосування в харчовій та суміжній з нею галузях промисловості.

Професор Всеволод Стабніков

З 1957 р. кафедрою завідує професор Володимир Попов, основним напрямом наукових досліджень якого були теплові процеси в апаратах харчових виробництв. Володимир Попов – ініціатор та організатор перших випусків інженерів-теплотехніків та інженерів із автоматизації технологічних процесів харчових виробництв, засновник наукової школи з фізико-хімічних основ теплотехніки. Він є автором та співавтором понад 300 наукових праць та 36 винаходів.

Професор Володимир Попов

З 1960 р. завідувач кафедри – доцент Микола Бузикін, відомий як талановитий організатор навчального процесу та практик. Основні напрями досліджень кафедри у цей час – обладнання цукрової промисловості, процеси розділення неоднорідних систем, розробка нових технічних систем для висушування харчових продуктів.

Доцент Микола Бузикін

У 1966 р. розпочалася підготовка інженерів-механіків для молочної та м’ясної промисловості.

З 1974 р. кафедра має назву машин і апаратів харчових виробництв. Очолює кафедру професор, академік Академії інженерних наук України, лауреат Державної премії в галузі науки і техніки Володимир Аністратенко.

Професор Володимир Аністратенко

Професор Володимир Аністратенко розробляв методи інтенсифікації масообмінних апаратів харчової промисловості. Він є заслуженим діячем науки і техніки України, автором ряду підручників і посібників з технологічного обладнання харчових виробництв.

Володимир Аністратенко формує наукову школу з ректифікації у спиртовому виробництві, створює галузеві науково-дослідні лабораторії за напрямками харчової і м’ясопереробної промисловості і здійснює наукове керівництво ними. Основна увага приділяється практичному впровадженню наукових розробок на заводах Радянського Союзу.

У 1976 р. кафедра переобладнюється, впроваджуються технічні засоби навчання та електронно-обчислювальна техніка, що дозволило інтенсифікувати навчальний процес. Уперше в інституті впроваджується навчальне телебачення. Для детального ознайомлення з роботою обладнання викладачами кафедри створюються навчальні відеофільми.

У 1978 р. вперше в інституті на кафедрі створюється лабораторія мембранних апаратів для розділення харчових середовищ, в якій під керівництвом професора Володимира Аністратенка науковці Радіель Казіміров, Валерій Гуцалюк та Михайло Нудьга, а пізніше, з 1995 р. - Юрій Юров та Ігор Житнецький виконують дослідження та захищають дисертаційні роботи.

Особливу увагу професор Володимир Аністратенко приділяв зміцненню зв’язків між університетом та виробництвом. Завдяки йому кафедру машин і апаратів харчових виробництв добре знали на підприємствах харчової промисловості Радянського Союзу, радо приймали студентів кафедри для проходження практики та на роботу на інженерні посади.

Лабораторна робота на виробництві Консультація з дипломного проектування в гуртожитку

У 1979 р. на базі секції обладнання цукрових заводів створюється окрема кафедра технологічного обладнання харчових виробництв, нині – технологічного обладнання та комп’ютерних технологій проектування.

У 1980 р. кафедрі машин і апаратів харчових виробництв, першій в інституті, присвоєно звання зразкової, яке протягом багатьох років підтверджувалось колективом високими показниками в навчальній, методичній, науково-дослідній та виховній роботі.

Розширюються міжнародні зв’язки кафедри. Студенти та викладачі проходять стажування в Польші, Болгарії та республіках колишнього Радянського Союзу. Провідні викладачі запрошуються для проведення циклів лекцій в університетах Куби, Болгарії, В’єтнаму, Алжиру.

У 1996 р. кафедру машин і апаратів харчових виробництв об’єднано з кафедрою машин і апаратів хлібопекарських, макаронних та кондитерських виробництв.

У 1949 р. в університеті створюється кафедра хлібопекарських, макаронних та кондитерських виробництв. Організатори та перші керівники кафедри – доцент Кузьма Жура та професор Ісак Литвак. З 1954 р. кафедрою керує д.т.н, професор Абрам Міхєлєв, фундатор наукової школи з хлібопекарських печей. У цей період під його керівництвом було захищено 18 дисертаційних робіт в галузі пічної техніки. Співробітниками кафедри проводилось комплексне дослідження тепломасообмінних процесів у робочих камерах хлібопекарських печей. Теоретично обґрунтовано та експериментально підтверджено основні принципи конструювання хлібопекарських печей. Розроблено та впроваджено у виробництво понад 10 конструкцій печей.

Професор Абрам Міхєлєв

Найвагоміших результатів кафедра досягла після 1965 р., коли за ініціативи професора Абрама Міхєлєва було створено галузеву науково-дослідну лабораторію з хлібопекарських печей.

Професор Абрам Міхєлєв – автор підручника «Расчет и проектирование печей хлебопекарного и кондитерского производств», довідників, монографій з обладнання хлібопекарських виробництв, автор 12 винаходів.

З 1981 р. підготовка інженерів-механіків проводилась на новоствореній кафедрі машин і апаратів хлібопекарських, макаронних та кондитерських виробництв, де завідувачем кафедри працював професор Олексій Лісовенко. Він розробив теоретичні основи процесу замішування тіста, продовжив теоретичні та експериментальні дослідження процесу випікання, запропонував високо інтенсивні вібраційні змішувачі та бродильні агрегати.

Професор Олексій Лісовенко

Наукова школа, заснована професором Абрамом Міхєлєвим, сьогодні продовжує діяльність під керівництвом професора Володимира Теличкуна. Крім промислових печей, ведуться дослідження процесів екструзії тіста, замішування тіста, різання харчових продуктів. Результати роботи секції складають значну частину наукового доробку кафедри.

На початку 90-х років відбувається занепад промисловості, скорочення договірної тематики кафедри, втрачаються зв’язки за межами України. Відомі вчені вимушені залишити роботу в університеті.

Не дивлячись на труднощі, наукова робота та подальший розвиток навчального процесу не припиняються. Розпочато підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційними рівнями: бакалавр, спеціаліст та магістр.

У 1994 р. створюється перший на кафедрі комп’ютерний клас.

У 1995 р. розпочинається підготовка, а у 2000 р. – перший випуск спеціалістів для фармацевтичної та мікробіологічної промисловості.

У 1998 р. професорам Володимиру Аністратенку та Віталію Тарану за цикл робіт з ректифікації спирту присуджено Державну премію України в галузі Науки і техніки.

Наприкінці 90-х років починається відродження економіки України. Активізується навчальна та наукова робота на кафедрі, оновлюється її матеріально-технічна база. Викладачі та науковці одержують досвід роботи в нових, ринкових умовах. Керівництво підприємств, які змінили державну форму власності, розуміють потребу в кваліфікованих фахівцях, і різними формами сприяють їх підготовці.

З 1998 р. кафедрою керував д.т.н., професор, заслужений працівник освіти України, лауреат Державної премії в галузі науки і техніки Віталій Таран. Основні напрями його наукових досліджень – підвищення ефективності газо-рідинних масообмінних процесів у харчових технологіях, організація контрольованих циклічних процесів. Понад 25 ректифікаційних колонних апаратів, розроблених професором Віталієм Тараном, нині експлуатуються на підприємствах спиртової та фармацевтичної промисловості.

Професор Віталій Таран Лекція професора Віталія Тарана

У 1999-2000 рр. модернізується комп’ютерний клас, встановлюються сучасні операційні системи Wіndows, системи автоматизованого проектування Компас та AutoCad. У 2000-2005 рр. встановлюється пакет для автоматичного розрахунку та проектування вузлів та деталей машин WіnMash, програмний комплекс для моделювання руху рідин та газів FlowVіsіon, математичний оператор MathCad, графічний редактор та система моделювання Іnventor. Нині весь графічний матеріал, розрахунки деталей та вузлів обладнання в дипломних проектах виконуються за допомогою сучасних комп’ютерних технологій.

З 2011 р. кафедра має назву машин і апаратів харчових та фармацевтичних виробництв.

З 2013 р. кафедрою керує д.т.н., професор, академік Академії інженерних наук України Олександр Гавва. Основним напрямком його наукових досліджень є створення новітніх пакувальних систем для харчових продуктів, оптимізація структури пакувального обладнання та удосконалення виробничої логістики.

Професор Олександр Гавва

Нині на кафедрі працюють 5 секцій: Хлібопекарських, кондитерських та макаронних виробництв (професор Володимир Теличкун, доценти Світлана Сидоренко, Олександр Ковальов, Ігор Литовченко, Юлія Теличкун, Олена Чепелюк, Олексій Губеня, асистенти Юрій Доломакін, Микола Десик та Олександр Кравченко); Бродильних виробництв (доценти Сергій Удодов та Олексій Осипенко, асистент Леся Марцинкевич); Молочних виробництв (доцент Ігор Житнецький, старший викладач Олександр Терещенко); М’ясних виробництв (професор Віталій Таран, доценти Ігор Бабанов і Олександр Чепелюк); Фармацевтичних виробництв (доценти Олександр Прохоров, Віталій Шутюк і Олексій Губеня).

Останніми роками викладачами кафедри опубліковано такі монографії та підручники: Лісовенко О.Т., Стадник І.Я. (2011), «Процеси та машини для замішування тіста»; Малежик І.Ф., Таран В.М., Теличкун В.І. та ін. (2012), «Процеси і апарати харчових виробництв. Курсове проектування»; Г.І. Вълчев, С.С. Ташева, В.И.Теличкун, Ю.С. Теличкун (2012), «Парогенератори и технологични пещи. Учебникът»(болгарською мовою).

Науковці кафедри проводять наукові дослідження, актуальні для сьогодення та перспективного розвитку харчової промисловості: Циклічні режими роботи масообмінних апаратів (професор Віталій Таран; Комп’ютерне моделювання гідродинамічних процесів у машинах і апаратах харчової промисловості (доцент Ігор Литовченко); Інтенсифікація технологічних процесів виробництва хлібопекарської продукції (професор Володимир Теличкун, доценти Юлія Теличкун, Олена Чепелюк, Олексій Губеня, асистенти Микола Десик та Олександр Кравченко);Удосконалення технологічних процесів та обладнання пивоварного виробництва (доцент Сергій Удодов та асистент Леся Марцинкевич); Удосконалення процесу різання харчових продуктів роботи різального обладнання (професор Володимир Теличкун, доцент Олексій Губеня); Удосконалення технологічних процесів приготування сусла в умовах міні пивзаводів (професор Віталій Таран, доценти Сергій Удодов і Олександр Чепелюк); Маркування харчових продуктів у державах Чорноморського регіону (професор Володимир Теличкун, доценти Юлія Теличкун та Олексій Губеня).

Підготовка науковців вищої кваліфікації здійснюється через аспірантуру та докторантуру за спеціальністю «Процеси та обладнання харчових, мікробіологічних та фармацевтичних виробництв»

З 2011 року захищено 5 дисертаційних робіт, зокрема, одна на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук: Ігор Стадник (2013); на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук захищено 4 роботи: Юлія Теличкун (2011), Анатолій Палаш (2011), Богдан Малета (2013), Руслан Петрікей (2013).

У 2013 р. творчий колектив на чолі з професором Олександром Гаввою одержав державне замовлення на виконання фундаментальної науково-дослідної роботи «Наукові засади оптимізаційного синтезу функціонально-модульної структури машин для пакування харчових продуктів».

Серед творчої студентської молоді популяризується наукова діяльність. Студенти разом з науковцями кафедри виконують ряд наукових досліджень.

Під керівництвом професора Володимира Теличкуна ведеться робота наукового гуртка по удосконаленню процесів та обладнання хлібопекарських виробництв, зокрема, по промисловим печам, екструзійній техніці, процесам змішування та різання. Доцент Сергій Удодов керує науковим гуртком з розробки та удосконалення процесів та обладнання бродильних виробництв, зокрема, міні пивоварень.

Під керівництвом доцента Ігора Житнецького студенти досліджують процеси мембранного розділення харчових середовищ. Під керівництвом доцента Олексія Губені – механічні процеси, зокрема, різання та формування. Доцент Олександр Прохоров з колективом студентів та аспірантів удосконалюють процеси приготування пивного сусла, сатурації рідин та масообмінні процеси розділення спиртових розчинів.

Робота студентського наукового гуртка з хлібопекарських виробництв Робота студентського наукового гуртка з бродильних виробництв

Делегація магістрантів – Віталій Рачок, Олександра Кудінова, Людмила Постол та Євгенія Карпік у 2012 р. на Міжнародній конференції Русенського університету (Болгарія) за високий рівень наукових робіт отримали відзнаку – «Кришталевий приз».

Наукова робота магістранта Дмитра Вознесенського визнана кращою та зайняла 1 місце в Міжнародному конкурсі наукових робіт у Московському університеті технології та управління. Студенти Олександр Сенін, Богдан Лукяненко та Олег Хоменко на науковій конференції «Техника и технология пищевых производств» у м. Могильов, (Біларусь), отримали диплом за кращу доповідь.

Кожного року студенти кафедри отримують перемоги в конкурсах, які проводить виробник програмного забезпечення для САПР - фірма АСКОН.

Аспірант Олександр Кравченко з 2013 р. – стипендіат Кабінету Міністрів України.

Науковцями кафедри налагоджено зв’язки з понад 15 університетами: Болгарії, Бєларусі, Росії, Румунії, Молдови, Франції, зокрема, найактивніша співпраця триває з Університетом харчових технологій та Русенським університетом (Болгарія); Московським державний університетом технології та управління, філія в м. Мелеуз, Башкортостан та Санкт-Петербурзьким технологічним інститутом (Росія); Бєларуським державним аграрним технічним університетом, м. Мінськ, Могильовським державним університетом харчування та Гродненським державним аграрним університетом (Бєларусь), Політехнічним університетом Тімішоари, Університетами «Lucіan Blaga», м. Сібіу та «Іoan Slavіcі», м. Тімішоара, Трансільванським університетом Брашова та Університетом ««Штефан Чел Маре» Сучави (Румунія), Бакинським університетом (Азербайджан), Університетом Claude Bernard Lyon (Франція).

У 2013 р. творчий колектив на чолі з професором Володимиром Теличкуном розпочав роботу над проектом “Дослідження маркування харчових продуктів в державах Чорноморського регіону (Nutrіlab)” 7-ї рамкової програми досліджень та технологічного розвитку Європейського Союзу. Участь у проекті дала можливість нашим науковцям стажуватись та проводити дослідження в провідних Європейських університетах, а нашому університеті – отримати нові взаємовигідні творчі зв’язки.

Колектив учасників Міжнародного наукового проекту «Nutrіlab»

Кращі студенти кафедри мають можливість стажуватись та брати участь в конференціях в університетах Болгарії, Бєларусі та Румунії. Зокрема, щороку в програмах обміну беруть участь до 15 студентів. З 2013 р. студенти кафедри проходять стажування на харчових підприємствах Фінляндії.

Стажування студентів на підприємствах Болгарії

Викладачі кафедри постійно беруть участь в наукових та методичних конференціях за межами України, зокрема, лише в 2013 р. зроблено понад 40 доповідей на конференціях у Болгарії, Бєларусі, Сербії, Росії, Румунії, Молдові.

З 1930 р. кафедра підготувала понад 8000 висококваліфікованих інженерів-механіків харчових виробництв та 300 – для фармацевтичних та біотехнологічних виробництв.

Випускниками кафедри є відомі вчені – ректор НУХТ у 1974-2002 рр., академік НААН України Іван Гулий, професори Віталій Домарецький, Іван Малежик, Олександр Некоз, Валерій Штангєєв, Анатолій Соколенко, Віктор Гуць, Валерій Мирончук, Олександр Бессараб та інші.

Серед відомих випускників кафедри, які очолюють провідні підприємства харчової промисловості, слід згадати генерального директора ВАТ «Київхліб» Володимира Череду, директора інженірингового центру ПАТ «Оболонь» Івана Гмирю.

Випускники кафедри успішно працюють на інженерних та керівних посадах провідних підприємств харчової, переробної, біотехнологічної та фармацевтичної промисловості. Зокрема, це хлібокомбінати ПАТ «Київхліб», ПАТ «Цархліб», пивоварні підприємства ПАТ «Оболонь», ПАТ «Славутич», ПАТ «Львівська броварня», ПП «Кийпиво», фармацевтичні компанії ПАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» та ПАТ «Фармак», зернопереробних підприємствах компанії «Нібулон», молокопереробні підприємства ПАТ «Галактон», ПАТ «Яготинський маслозавод», ПАО «Віль-Бімм-Данн», ПАТ «Ічнянський МКК», ПАТ «Первомайський МКК», ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна», ПрАТ «Росинка», м’ясопереробні підприємства ТОВ «Глобинський м’ясокомбінат», ТОВ «Салтівсткий м’ясокомбінат».

Навігація..